Thursday, October 7, 2010

Повернення блудного сина...

Час летить! Аж не віриться, що вже осінь! Тут дуже тепло, літо одним словом.
Я вже адаптувалась. Привикла до своєї хост сімї і дітей. Вже нормально їжджу на машині і вмію користуватись громадським транспортом. Правда мені ще досі буває дивно, що я не вдома.
Навіть не знаю з чого почати, важко описати події останнього місяця за одним махом.
Ці вихідні в штатах подовжені, перший понеділок вересня тут святкують День праці типу як в нас День всіх трудящихся.....

це я намагалась місяць тому зробити запис в своєму блозі. Так, я знаю, я просто жахливо веду свій блог, може з непривички, а може тому, що я не дуже люблю писати.

Але я офіційно і прилюдно обіцяю, що з цього дня робитиму один запис в тиждень в своєму блозі!!!!
Ага, я знаю, це навіть для мене звучить...ммммм...смішно...
Але дива трапляються:)))


Отже сьогодні вже 7 жовтня. Наближається свято Хелоувін. Моя хост-сімя любить святкувати це свято і це класно, я зможу побачити і відчути свято на повну! Я люблю свята!!!! Мені трохи не хватає свят. Цікаво, якої саме частини свята мені не хватає - веселитись з друзями, чи.... ЇЖА!!!! Не подумайте, що я тут голодую:) зовсім навпаки! Я просто люблю їсти....мммм... їжа. Ха-ха, це вже звучить якось не по темі, можливо цю частину треба відредагувати:))))

Повертаюсь до теми Хелоувіна. І так, дім де я живу вже повністю екіпірований і готовий до свята. По всюду висять баба-йожки, чахлики-невмирущі, павуки, летючі миші і т.д., а... ледве не забула - гарбузи!!! звичайно, що гарбузи, як без них! До речі незабаром на наступних зборах моєї групи опер, ми будемо вирізати тим гарбузам цікави обличчя. Постараюсь фото свого пампкіна виставити сюди. Надіюсь я не забуду. Якщо забуду, нагадайте, будь ласка, кому дуже хочеться побачити моє творіння.

Щодо навчання тут, то я вибрала психологію. Це тільки вступ до психології - один семестр. Не подумайте, що я буду вже зразу професійним психологом:) хоча, було б непогано:)
Так, психологія мені дууууже подобається!!! Викладач класний (мій перший афро-американський викладач! Він по зовнішності нагадує Кріса Рока (коли це було згадано на першій парі, я поняття не мала хто такий Кріс Рок, але чого і кого не знайдеш в гуглі?) В мене є дві на тиждень лекції з психології. Але лекція ця - не просто лекція - це також дискусії. Спершу мені було досить стрьомно дискусувати на тій парі, але зараз я вже привикла і вже більше не червонію:)))))
У вівторок здала свій перший іспит з психології. Це був тест, який складався з 50 питань і знаєте як в американських фільмах вони показують - студенти сидять і заповнють такий невеличкий листочок з варіантами відповідей. Цей листочок потім в компютер, чи якийсь можливо інший апарат - і машина гавтоматично рахує бали.
В мене ще повинно бути два іспити і ще треба писати курсову - що я звичайно ДУЖЕ не хочу робити. Але побачимо як воно буде, можливо, якщо в мене цікава тема буде на курсову, то мені ще сподобається про це писати!

Щодо подорожей, то я багато не подорожую. Ну в Філадельфію звичайно часто подорожую. Була в Вашингтоні. Бачила білий дім (в реальності не такий він і великий як по телику показують). І взагалі в реальності, воно якось все не так помпезно виглядає. Це все через той телик. Також була в Філадельфії. Я і не знала, що там Рокі жив! Я була біля того музею де він по сходах бігав!!!

Я скучаю за домом і за друзями. Не хватає друзів. Щодо нових друзів, то в мене таких ще тут немає, є знайомі, але друзів - ні. Ну і звичайно за три місяці, хто може сильно другом стати. Але навіть знайомих небагато. Мабуть це тому, що моя повсякденність не перетинається з повсякденністю моїх ровесників. Якби я навчалась у ВУЗі з купою предметів, то б знайомих було б купа, так як кожного дня спільні пари. Тому мені потрібно прикладати трохи більше зусиль ніж звчайному студенту для нових знайомств. Важко знайомства підтримувати, так як у кожної знайомої людини свій графік життя і якщо нас нічого не обєднює, то відповідно і перетинатись нам потрібно попередньо домовившись. Але цих вихідних я все-таки вирішила бути більш соцільно-відкритою (чи як це сказати) людиною. Зустрінусь з деякими волонтерами, з якими познайомилась ще в Україні. До речі, недавно зустрічалась з Мері! Я така рада, що вона видужала після тої аварії! Було так приємно з нею зустрітись тут. Це таке тепле відчуття побачитись тут з людиною, яку я ще знала в Україні!!! Мабуть на мене чекають класні вихідні! Можливо з дозою ностальгії.

На сьогодні мабуть досить. Мене прорвало, називається:)))

До нових новин через тиждень!!!!!

2 comments:

  1. Психолог з тебе - чудесний!!! Ти, Натась, всім зуби заговориш ))) а дискусії!! О, ну де ж ти без них??!!!)))))))) (згадую пари з англійської в Т.Є. ..мені їх не вистарчає)))
    (то навчання включене в програму о-пер, та? то скільки тобі всього вчитись? 1 семестр?
    ...Гарно тобі на хеловіні повеселитись-посвяткувати! а гарбуза покажи! )))

    ReplyDelete
  2. дякую, Хриха, але психолг повинен вміти і слухати:))) я також сумую за парами з Т.Є.:(( така класна викладачка!:)
    так навчання включено в програму, але я ще за нього доплачую, бо психологія - це дорожчий предмет. цього семестру один предмет і наступного семестру потрібно вибрати якийсь предмет. ще не знаю, що виберу.
    щодо гарбуза напишу в наступному записі;)

    ReplyDelete