Перший тиждень

Отож в пятницю мене зустріла на вокзалі не сама Ніколь, а вся сімя:) Дуже приємні люди.
В суботу вони мені трохи показали місто. В неділю я пішла з ними в церкву в яку вони ходять. Цікаво так подивитись, порівняти. Щодо понеділка-пятниці, то в мене був встановлений графік. Зранку допомагала Ніколь зібрати дітей в табір/садок. Ще я їх сама на машині не вожу, але вже мабуть з наступного тижня почну. Потім в мене був вільний час доки не приходила Сара (колишня бейбі-сітер). Ми з Сарою забирали дітей додому, а також Сара показувала, куди вона з дітьми їздила, що робила і т.д. До речі, дуже класна та Сара:) Щодо людей, то переважно всі привітні, легко з ними спілкуватись, заводити розмову, короче, люди тут більш відкриті. А на цих вихідних я нарешті зустрілась з Йозефом. Зараз сиджу в бібліотеці того коледжу, де він вчиться. Щодо погоди - то ще досі спека, так само як і в Україні, на скільки мені відомо.
Я вже по-тихеньку звикаю до нового середовища. Що мене вразило, так це те, що коли ти щось купуєш, то на ціннику стоїть вартість товару, але без ПДВ, а коли ти вже підходиш до каси, то тобі там ПДВ накидують. Ну, правда, тут ПДВ не 20% як у нас, набагато менше, і в кожному місті і штаті ПДВ може відрізнятись, але приблизно це 7%. Але всерівно не звично, коли ти підходиш, до каси, щоб розплатитись за товар, в тебе в голові та ціна, яку ти побачив на ціннику, а тобі говорять трохи іншу ціну. Також я сумую за свіжими овочами:( з городу або з овочевого базарчику. Тут все так, як вже є в наших супермаркетах - поділено, пофасовано і не дуже на свіжі овочі подібне. Ну базарчики тут також є, але я ще на них не натрапляла. Трохи скучила за нашим борщом, варениками, дирунами, голубцями. Треба буде якось зварити щось домашнє.