Класний тиждень

Отже минулого тижня до нас приїхали бабуся і дудусь дітей. Класні люди! Бабуся понаводила порядок в холодильнику, в кладовці, в дитячих розмальовках (не те щоб в нас тут безпорядок був, вона просто все ще краще впорядкувала); побалувала нас смачною їжею (в неї російсько-німецько коріння, тому вона знає, що таке голубці і супи:)); також бабуся і дідусь багато допомагають з дітьми, тому звідси і стає зрозумілим чому тиждень цей в мене класний. Шкода, що вони скоро їдуть, з ними якось затишніше і спокійніше (мабуть тому, що коли діти не слухають вони дуже виручають:))

Щодо моїх минулих вихідних, то це була подорож! Я вже розказувала як замість 3 годин їхала 5 годин в Філадельфію. Але не повірите!... Назад я їхала 6 годин! На автостраді наш автобус трошки заділа машина з прицепом. Нічого серйозного, всі вижили:) Прицеп пошкодив праве дзеркало автобуса. Але та машина навіть не зупинилась, водій включив функцію "ігнор". І тут почалося переслідування! Наша водій пристроїлась за тою машиною і попросила одну з пасажирів записати номера машини, потім вона порівнялася з машиною на сусідній лінії руху і почала фафакати, щоб той зупинився. Мужик далі був на ігнорі. Потім вона почала кричати, щоб він зупинився. Врешті-решт він виключив функцію "ігнор" (мабуть подумав, що наступний крок - вона почне його таранити:))) Така настирлива жінка! Молодець!) Він зупинився і ми зупинились на краю автостради. Вона подзвонила диспетчеру, потім копам. Приїхав коп, не знаю, що він точно там робив, але мабуть штрафанув того мужика і пересвідчився, що він дав інфу своєї страхової компанії. Згідно закону, кожен водій повинен мати страховку на свою машину. Коли стається аварія, то водії аварії повинні викликати копів, обмінятись інформацією про свою страхову компанію і розїхатись (вибачайте, що апостроф не використовую, поки його тут найду, то багато часу на писанину піде). Але також кажуть, якщо аварія не серйозна, то можна копів не викликати, а просто обмінятись інфою страховки. Також не потрібно починати розмов типу "ти винен, а не я" (трохи не шарю, чому не треба про це говорити, треба про це вивчити детальніше). Що роблять страхові компанії? Твоя платить за ремонт його машини, його платить за ремонт твоєї машини (здається в нас така сама система вже є). Але ще тут така штука як deductable, без поняття як це перекладаєтсья і довго не могла зрозуміти, що це таке. Страховка то за тебе платить, але взалежності яка в тебе страховка, за кожен випадок, що та страховка буде оплачувати витрати на ремонт, людина повинна сплатити певну суму. Така ж система і в медицині. Треба тобі сходити до лікаря перевірити очі (на приклад) і за один візит до лікаря, тобі треба заплатит цей deductable, а всі інші витрати з цього візиту до лікаря оплатить страховка (але інколи цікаво, що візит може коштувати менше ніж це deductable, але тобі все-рівно треба його заплатити, хоча можливо я помиляюсь, не зовсім впевнена в цьому своєму твердженні).

І так, повертаючись до автобуса. Питання з тою машиною з прицепом вирішили. Щодо автобуса і пасажирів, то ми повнні були чекати на інший автобус, бо не могли їхати лише з одним робочим дзеркалом. Як нам повідомила водій, той інший автобус був годину їзди від нас. Ми чекали годину... другу... вже третя почалася і ще того автобуса не видно і не чути. Повезло деяким пасажирам, що один з автобусів тої компанії (інший рейс з Філадельфії) зупинився і підібрав з нашого автобуса людей, які мали з собою лише ручну клажу (без гігантських сумок). Я була серед тих щасливчиків. Не знаю як довго чекали всі інші на той інший автобус, який був лише "годину" їзди від нас. Ось така була подорож. Так як я приїхала в Вашингтон тільки о 18.00, а додому десь о 19.00 я пропустила зустріч зі своєю групою опер і тому ніякого пампкіна я ще не вирізала і фотки в мене відповідно немає, щоб вам показати, але нічого, думаю я наздожену цей процес вирізання гарбузів наступного тижня зі своєю хост-сімєю. Тоді і фотки виставлю.

Завтра їду до Філадельфії знову. Так як бабуся і дідусь ще тут, то я можу поїхати зранку, а не ввечері:) В суботу Йозефа група буде святкувати Хелоувін. Відповідно треба якийсь костюм придумати. Так як я про це тільки вчора дізналась, то часу в мене на підготовку не багато. Але не зважаючи на труднощі з творчою фантазією і обмеженість в часі, я хочу піти на ту вечірку. Це буде моя перша Хелоувін парті. Я думала і про Пеппі Довгу Панчоху, і про Пірата, і про Герміону (короче герої прикид яких не так важко "зліпити" з "підручних матеріалів"). Але тут я згадала, що я завжди хотіла Відьмою побути на якесь таке свято і костюм не так важко "зліпити". Найшла в дітей (в них костюмів хелоувінських багацько) шляпу відьомську, можна сказати костюм на 50% готовий. Бабуся ще мені допомогла знайти якісь стрічки, так що ще тою відьмою буду на Хелоувін:)залишилось надягнути все чорне, що маю і... готово. Мітлу б тільки не забути...:))) Напевно відьом там буде багато, то це буде не тільки Хеловін вечірка, а і відьомський шабаш:)

Зараз іду вже спати. Як не дивно, тут мій біологічний годиник працює трохи не так як в Україні. Спати я лягаю приблизно біля 22:00. Ніхто мене не заставляє, я просто вже сонна в цей час. Може б варто було б переглянути, що я тут написала, але ліньки, тому вибачайте, якщо щось не зрозуміло.