Ну ось я вже за океаном.
Долетіла нормально. Ще привикаю до 7годинної різниці в часі. Зараз я знахожусь в м.Стенфорд, біля Нью Йорку.
Щодо погоди, то тут - ЖАРА!!!! Хто памятає як було жарко декілька днів на початку червня у Львові - тут те саме, але мені здається, що в них вологість ще більша. Але прикол в тому, що ми попали в найжаркіший тиждень літа! В готелі всюди стоять кондиціонери, тому тут добре, а на дворі - парілка!!!
Зараз я перебуваю в готелі, де прохожу адаптацію. Тут ще є понад 160 опер. Ми проходимо курс адаптації, в нас є заняття зранку до вечора - підготовка перед тим, як ми розїдемось по сімям.
Що я робила останні два дні.
В середу в нас був підйом о 7.00.
В 7.30 - сніданок. Годують дуже добре!!! Багато фруктів овочів, мяса, десертів, їжа не є гостра, як я думала. Ніяких гамбургерів і чізбургерів:) А тарілки такі великі, що ти просто не можеш не заповнити всю тарілку їжею:) Але я бігаю, не переживайте, ще чікенбургери не зявились по бокам:)
А потім з 8.30-12.30 в нас були заняття, підготовлювали нас до того, що нас чекає, що ми повинні знати і так далі. Дуже цікаво, до речі.
О 12.30 - обід - дуже смачнючий. Їли мексиканську кухню! Але не гостру! Нас напевно пожаліли:)
Після обіду, я і ще група дівчат пішли в місто. Місто - гарне, чисте, великі будівлі.
О 15.00 продовжились заняття. О 19.00 - вечеря - також дуже смачна! (Щось для мене все смачне, мабуть часова різниця вплинула і на мої смакові рецептори:)))
Після вечері, ми натрапили на одну залу в готелі, де були танці (ми були одні танцюючі). Тренерка вчила нас танцювати африканський танець зумба, а потім і самбу, і чачача, і ще щось вчились танцювати. Короче, було ДУЖЕ весело і цікаво!:))) Після того я і ще одна дівчина пішли в басейн, який знаходиться в готелі. Басейн невеликий, неглибокий. І дууууууже хлоркою від нього несе. А я думала, що хлорка - це наше достояніє:) Але нічого, поплавали трохи, а потім я пішла спати. Відключилась моментально.
Сьогодні день був подібний, тільки ми також мали представників на заняттях з червоного хреста, які давали нам інформацію про першу медичну допомогу. Дуже цікаво!!!! І корисно!
Зараз багато дівчат поїхало на екскурсію в Нью Йорк. Я вирішила не їхати, бо дуже жарко і екскурсія буде дуже швидкою, тільки встигнуть побачити найвизначніші місця. Я хочу поїхати якось, щоб не спішучи розглянути достопремечательности. А також сьогодні я відчуваю себе досить змученою. Ще відхожу від різниці в часі, ще мій організм перестроюється.
Завтра виїжджаю до хост-сімї о 16.56, а прибуду в Вашингтон о 21.35. Мене на вокзалі зустріне Ніколь - моя хост-мама. Трохи переживаю. Але нічого, справлюсь. Якщо чесно, ще досі не віриться, що я тут не на тиждень, чи не на місяць, а на довше. Все як у вісні.
Привіт та ти вже біографію можеш писати. Я рада що тобі добре.
ReplyDeletediakuyu, Ksiu!:)))
ReplyDeleteWhat next? I can't wait for the next entry...
ReplyDeleteas if you don't know what's happening over here
ReplyDeleteПривіт Наталочка! Прочитала твого листа, дуже гарно відопражаеш свої враження та почуття. Відчувається настальгія за Україною, друзями та рідними. Признаюсь, що я знаю що таке бути далеко від дому, але доля мене закинула лише на 2 місяця. Тому тримайся, здобувай знання, освіту та повертайся додому. Хоча інтуіція мені підказує, що ти можеш залишитися у штатах.Тоша, мама і я міцно тебе обнімаемо, цілуемо. Ангела хранителя тобі!
ReplyDeleteПривіт!Не знаю чи ти прочитала мій перший лист. В нас осінь холодна, жителі цього регіону кажуть, що не пам"ятають, щоб було так холодно. Тіна и Гоша-це наш котик,дуже мерзнуть і зовсім нехочуть ходити на вулицю. Гоша також рижий, як Тіна, мені його принесли учні,дуже любить сир. Тіна полюбила його і захищає від інших котів, правда дружба-дружбою, але тарілка різна і гарчить коли він намагається підїсти. Коли папа вигулює Тіну,то він біжить заними гуляти, вже навіть сміються сусіди. Але не вміють переходити дорогу, ми дуже хвилюємось, щоб хтось із них не попав під машину.Були вже випадки коли водії приторможували. А зимою Тіна пишла гуляти з папою і впала у каналізаційний люк, було багато снігу, папа ледь знайшов її, добре все обійшлось, лише перелек-у папи і Тіни.
ReplyDeleteНу,думаю я тебе розважила! Цілую та обнімаю бай!
Ангела Хранителя!
Я щойно побачила твій комент!
ReplyDeleteДякую, Юля!
Ну Тіна і кадр! В каналізаційний люк впасти!:))) Я собі уявляю цю картину. Але тоді мабуть смішно не було. Добре, що її знайшли!
Передавай привіт своїм! Ми так давно не бачились! У вас є скайп?
Донечко,молодець, що пишеш!!!!!!!!! Дуже цікаво читати! Тож пиши частіше. Ти виявляється маєш до цього талант.Якщо хочу з тобою поговорити. а немає можливості,то відкриваю твій blogg і читаю!!! А пройде трохи часу і ти сама з захватом переглянеш ці записи. Цілую, мама.;)
ReplyDeleteЩе два слова. Це велика пригода в твоєму житті!А можливо ця пригода і стане твоїм життям ???????Вибач, невірно написала Blogger.Мама.
ReplyDeleteДякую, мам:) я рада, що ти читаєш мій блог і що він тобі допомагає, коли ми не спілкуємось. Постараюсь писати частіше:)
ReplyDelete