Вереснева субота. Частина ІІ: пещери

І так, до пещер Люрей потрібно було їхати приблизно годину. Люрей знаходиться на захід від Вашингтона. Що мені подобається в тій частині Штатів, в якій я живу - маєш тобі велике місто, а годину їзди на Захід від міста - повністю сільська місцевість! Ви мабуть думаєте, ну і що, в нас так само зі Львовом. Чому я так тут пишу, бо коли я приїхала в Штати і моя хост сімя повезла мене показати місцевість, то виявилось, що всі сусідні міста з Вашингтоном просто злиті, вони переходять один в одного без всяких просвітів нормальної живої природи! І коли я нарешті з часом побачила, що все таки просвіт є, тільки треба трішки далі на захід виїхати, то це для мене була веееелика радість!:)

Приїхала я в Люрей. Знайшла свою групу. Передягнулась в панянку 19ст. І пішли ми в пещери. Краса, краса, краса.... потім вечеря, потім танці періоду 19ст! Це була одна з моїх мрій!!! І так класно, бо була людина, яка нам підказувала як який танець танцюється:) Потім ночівля в палатці, палатка теж в стилі періоду 19ст, хоча в середині я спала на надувному матрасі і в спальнику - невеличке відхилення від 19ст, вже вибачайте:)

Наступного дня ми пішли в лабіринт! Справжнісінький лабіринт, зроблений із кущів! Це також було моєю мрією! Всьго нам десь зайняло півтори години в ньому походити, заблукати і знайти вихід.

Також біля пещер є музей про Громадяньку війну.... О, ледве не забула!!!! З самого ранку я мала нагоду сходити на церковну службу - це було відтворення служби періоду Громадянської війни! Просто супер! Пастор - молодець!

Це і справді були незабутні вихідні!!!...:)

Вереснева субота. Частина І: винарня і ключі

Щодо моїх пригод з вивчення історії США, то на початку вересня я мала нагоду взяти участь в ще одній події - відтворення битви під Люрей. Це місто відоме своїми пещерами з утвореннями земляних порід! Дуже гарно! Фото можете побачити на фейсбуці.

Ітак, той день почався дуууууже рано. Мені потрібно було встати в 4 годині ранку, бо перед поїздкою в пещери в мене була ще одна подія - збирання винограду на винарні. Винарня, до речі, та сама, де я була на своїй першій історичній події. Ітак добралась я туди приблизно о 6 годині ранку. Вже там була купа народу, сніданок готовий:) Приблизно о 7 ранку ми приступили до роботи. Класний досвід! По-двоє людей на одному виноградному ряді. Наговорилась до схочу! На щастя оси і бджоли мене оминули і ніяких змій не було видно. Позбирали ми виноград досить швидко, здається в 11.00 були вже готові обідати. Крім обіду нас ще і вином пригостили. Коли я вже зібралась їхати на зустріч моїй наступній пригоді, виявилось, що ще одна добавилась. Я залишила ключі від машини всередині машини....а двері, то ж закриті. Зразу паніка секундна, бо я завжди боялась це зробити, а тут я ще і годину їзди від дому. Єдине, що я точно знала, що не збираюсь дзвонити своїй хост сімї, щоб вони ще один ключ привезли. Вони класні, не подумайте, але не хотілось мені в них час на вихідних забирати.

Власники винарні - прекрасна сімя - мені дуже помогли. Спершу один з їхніх працівників спробував себе в ролі взломщика:) але не зовсім вийшло, бо не хотіли машину пошкодити. Потім вони подзвонили пожежникам, але ті були не на місті, і нарешті - копам. Приїхав місцевий шериф десь через хвилин 15. І чарівним способом відкрив двері машини!:) Дуже я йому була вдячна, врятував мій день!:)

І так, я знову на дорозі....

Про спорт

Ітак, щодо літніх подій про які я ще не написала.

Почала я влітку вчитись грати в теніс. Познайомилась з одним тренером з тенісу. Тренер - супер! Було в мене кілька занять. Зараз правда я це діло закинула. Хоча було б добре просто мячі хоча б раз в тиждень об дошку набивати, бо забуду все, що вивчила (якщо ще не забула).

Крім тенісу, я нарешті навчилась плавати фрістайлом! Раніше все ніяк не могла заставити себе голову в воді тримати, але нічого, практика робить своє. Мотивацією було те, що я хотіла взяти участь в триатлоні - це змагання в якому треба і плавати, і на велосипеді їхати, і бігати. Планувала я пройти це змагання у вересні або жовтні 2011, але хоча і навчилась плавати фрістайлом, витривалості в мене не було достатньо, щоб проплисти 500м (що необхіно для змагання). Можливо наступної весни, або влітку візьму участь, але ще рішення не прийняла.

10 миль

Сьогодні я взяла участь в одному відомому американському змаганню з бігу, що називається - Army 10 miler. Всього в ньому брало участь приблизно 25тис. людей! Це мій найбільший забіг! Я точно не знала як швидко зможу пробігти, думала приблизно це мені займе 90хв але я пробігла за 78! Зараз мязи болять, але то нічого, переболять:)

Забіг проходив в Вашингтоні, ми почали біля Пентагону, пробігли до центру міста і назад до Пентагону, через річку Потомак. Після забігу там була і їжа, і напої, і різні стенди про американську армію, і фотки ми наробили. Класний досвід!:)

Друзі, починайте бігти, щоб і ми в Україні могли організувати такий величезний забіг! Уявляєте 25тис. українці в м. Києві на змаганні по бігу! Це було б супер!

Винарня і опера

По-приїзду з Вісконсіна я пішла на свою першу подію по історичних відтвореннях подій. Це коли люди, кому історія цікава, збираються разом в костюмах певного періоду і або відтворюють якусь історичну подію, або просто спілкуються з простими людьми і таким образом освідчують суспільство. Я належу до групи, яка відтворює історичні події періоду Громадянської війни в США (1861-1865) - війна між Півднем і Північчю. Ось звідки ті фотографії в контакті.

Ітак, мій перший вихід в прикиді 19ст., відбувся на винарні! Так гарно там було! В мої обовязки входило просто бути там і якщо хтось з відвідувачів задавав питання повязані з історією потрібно було на них відповісти на скільки я могла. Також мені випала велика честь пальнути з гармати!:))) Ще ті фотки також виставлю:))) Крім цього, на винарні проводили екскурсії і я могла дізнатись більше про те як виготовляють вино.

На винарні я познайомилась з молодими людьми з Чікаго, які на той момент були у Вірджинії (це мій штат) на музичному фестивалі. Один відомий американський деригент має ферму у Вірджинії і він вже третій рік поспіль організовує фестиваль для молодих музикантів, куди вони приїжджають на 2 місяці (червень-липень), живуть там і удосконалюють свої вміння музичні - хто спів, а хто гру на певному інструменті. А в липні вони починають ставити опери і оркестрові концерти. І це все на фермі! Там встановили наметовий оперний театр! Акустика суууупер!

Я звичайно ж напросилась сходити на одну з опер!:) Враження просто незабутні! Опера на фермі! Що може бути більш незвичніше ніж виходячи з опери бачити перед собю красу природи!:)

Теперішній час

Щодо зараз, то в мене все ок. Не віриться, що вже кінець вересня. Що з тим часом твориться??? Мабуть я просто отримую справді незабутній досвід тут, тому він і летить.

Дуже багато різних подій відбувається зараз в моєму житті! Класних подій! І що найприкольніше кожна класна подія веде до нової класної події... Ну не думайте, що це мені так в руки легко все саме йде. Звичайно, що ні. Ці всі події сама накопала:) ну, деякі і справді самі припливли... мабуть по-інерціі...:)

В шататах вже всюди відчувається підготовка до Хелоувіну. Хоча це свято тільки через місяць. Я вже собі так думала - добре, що перед різдвом тут є Хелоувін, потім День подяки, а то б вже повсюду, мабуть, відчувався дух Різдва:) А так до Різдва ще є що святкувати і є що заохочувати людей купувати крім різдвяних подарунків.

Щодо моїх цікавих пригод, то я напишу пізніше. Це велике досягнення для мене зробити аж 4 записи в один вечір!:))

4те липня

Ітак, День незалежності штатів - 4те липня почалось зі змагання - біг 5км. Невеликий забіг, але я давно вже хотіла взяти участь у короткому забігу, але в якому треба швидше бігти. Як завжди під час змагань, майже біля фінішу є ВЕЛИЧЕЗНЕ бажання просто зупинитись, бо сил вже, здається, не має. Але усвідомлюючи, що все-рівно потрібно буде закінчити цей забіг, зупинившись чи не зупинившись, і вирішуєш, що краще все-таки добігти до фінішу зараз і виграти, ніж пізніше і шкодувати. Як і все в житті, взагалі-то...

Ну я і добігла. Пробігла 2га в загальному забігу і перша серед дівчат. Не подумайте, що я така швидка, там не було супер професіональних бігунів, більше любителів. Та і я не зовсім у формі була.

На обід я пішла зі своєю хост сімєю до їх батьків святкувати День незалежності. Багато їжі, спілкування. Потім ми всі разом пішли в парк на феєрверки. Таких гарних феєрверків я ще ніколи в живу не бачила і так близько! Всього це шоу тривало біля 30 хв!!!!!! Просто незабутні враження!...

Вісконсін. Чікаго.

Кінець червня-початок липня я була у штаті Вісконсін - це на півночі Штатів. Побувала я в столиці Вісконсіна - Медісон. Гарне університетське містечко з багатьма озерами. Так незвично було - прогулюєшся по центру міста і опа... і ти вже на березі озера!

Чікаго знаходиться в штаті Ілінойс - сусідній штат Вісконсіна. З усіх американських великих міст, Чікаго - моє улюблене (поки що)! Там і хмарочоси і архітектура гарна, і зелене це місто, і біля озера знаходиться, і річка там є... Я була на різних турах по Чікаго - і на машині, і на метро (до речі, метро там знаходиться над землею, таке собі піднесене метро, було класно центр міста розглядати з нього:)), і пішки, і на човні по річці, що протікає повз центр Чікаго... Багааааацько вражень.

Але що найприкольніше було так це те, що коли ми пішли подивитись на Чікаго з одного з хмарочосів, коли ми піднялись на 90 якийсь-там поверх, і коли я зайшла в туалет... в мене ледве щелепа не відвисла... такого вигляду з туалетної кімнати я ще ніколи не бачила! Стіклянна стіна (ну, не в самій кабінці:)) і все Чікаго як на долоні!!!!! Незвичні почуття:)))

Балтімор

Це місто зовсім близько біля мене, приблизно 45 хвилин на північ. Часто біля нього проїжджала, але ніколи там не була. Славиться це місто різними історичними подіями і самим розташуванням (місто-порт), але звичайно, що найбільше мені запамяталось так це те, що це місто вважається не дуже безпечним (і чому ми люди завжди негативне краще запамятовуємо ніж позитивне?).

Місто як виявилось - дуже гарне! Якщо точніше, має декілька дуже гарних районів. Почався мій тур з форту Макгенрі. Це історичний форт. Під час війни 1812 року, цей форт успішно відбив атаку Британського флоту. Цікавий історичний факт повязаний з цим фортом. Франсис Скот Кі написав вірш у 1814 році, будучи свідком тої атаки. Врешті-решт у 1931 році той вірш став американським гімном!

Далі я побачила внутріушній порт. Так цікаво, кусочок океану в центрі міста! Потім побувала в більш історичній частиній міста, що знаходиться на березі морської затоки. А пізніше попала в таку частину міста, що так мені нагадала Львів! Мабуть тому що там був костел і будівлі навколо переважно в бароко стилі.

Порівняно з Вашингтоном, Філадельфією і Нью Йорком, Балтімор - набагато менше місто і на щабель нижче по популярності ніж вище зазначені міста. Я рада, що я нарешті там побувала, бо мій стереотип щодо того міста повністю розбито. Класне місто!

Їїї-ха!!!...

Сан Антоніо, Техас! Гарна була поїздка, але толком до Сан Антоніо я не добралась, бо ми перебували біля Сан Антоніо. Порівняно з Вірджинією (де я живу) трава там жовтіша, дерева нижчі, більше всяких комах. Не знаю, чи я про Вірджинію писала раніше, тільки хочу зазначити, що подібна місцевість на Західну Україну - волого, зелено і похилисто.

Біля Сан Антоніо є відомий парк атракціонів "Морський світ". Класно там було. Це величезний парк, в якому є багато інших парків - різні качелі для дорослих і дітей, водяний парк, а також багато шоу з морськими тваринами. Ми пробули там цілий день. Я вперше покаталась на американських гірках. Все життя хотіла це зробити, але коли прийшлось до діла і я побачила як круто та гірка біжить вниз, я ледве себе затащила туди. Але врешті-решт, все виявилось не настільки страшно як здавалось. Я часто замічаю, що інколи буває чогось так сильно боїшся, що просто не можеш собі уявити як подолати цей страх. Починаєш робити кроки, щоб побороти цей страх і ще більше починаєш боятись, а потім, хоп..... і не так вже і страшно, життя продовжується. Краще побороти свій страх, ніж все життя бути рабом страху (це легше сказати ніж зробити, правда). Отже поборола я свій страх щодо американських гірок. Хоча наступного разу коли піду, мабуть знову буду боятись, тим більше, що мої перші американські гірки були доситьт таки простятькі. Ну, побачимо....

Велике Яблуко

...тобто Нью Йорк. Чого його так називають не знаю, але думаю, що гугл в цьому може допомогти, якщо когось це дуже цікавить. В цей раз я побачила набагато більше порівняно із зимовою поїздкою. До статуї Свободи, правда, не добралась.

Сходила на Емпаєр Стейт Білдінг - найвища будівля в Нью Йорку, з якої можна все місто оглянути. То нічого, що трохи хмарно була, всерівно класно. Пройшлась по Бруклінському мосту. Побувала там де катастрофа 9/11 відбувалась... Також завітала на Брайтон Біч - просто Одесса маленька. Хотіла туди сходити через фільм "На Деребасовской хорошая погода, на Брайтон Бич опять идут дожди".

Жабка-мандрівниця

Ого-го....:))

І справді можу себе так назвати, якщо проаналізувати останні місяці.

Про Колорадо я вже писала. Також на одних вихідних завітала в Атланту, штат Джорджия. Потім ще була в Нью Йорку, відвідала деяких друзів і місто краще побачила. Наступне на списку було - Сан Антоніо, штат Техас, а потім Балтімор, штат Меріленд, і ще є в планах одне місто:)

А зараз детальніше по-містах...

Цікаві вихідні

Ця субота була супер!

Зранку сходила подивитись не гонки на ліжках!:))) Це було щось! Було багато команд, які складались з пожежників, поліцейських, представників певних банків, спортивних закладів, кафе, ресторанів, тощо. Гонки виглядали так: кожна команда мала ліжко (ліжка на колесах, які в лікарнях використовують), на якому лежав один учасник, а 6 інших учасників команди штовхали це ліжко. Команди постарались прикрасити свої ліжка якнайцікавіше:)

Після обіду я мала можливість піти на одну дуже цікаву подію - історичне інсценування. Це подія під час якої можна побачити як люди жили в певний період історії в штатах. Інсценування, яке я відвідала зображало роки Громадянської війни 19ст. Подія відбувалась на одній історичній місцевості. Там був розташований військовий табір, люди (для яких це хоббі), були в історичних костюмах. Можна було дізнатись багато інформації про Громадянську війну. Я завжди хотіла піти на таке інсценування! Було дуже класно!

Колорадо

В середині квітня я їздила в Денвер, Колорадо зі своєю хост сімєю. Класно було побачити зовсім іншу частину Штатів. Ми ще навіть мали можливість покататись на лижах протягом 2 днів! Вражень повно!

Денвер знаходиться 1 миля над рівнем моря і як не дивно розташований на дуже плоскій території! Рівне-рівнесеньке плато. Так цікаво було з далеку дивитись на місто від якого на захід стрімко виростають височезні гори!

Щодо гір - слів немає! Краса! Нагадали мені Карпати тільки вищі трохи. Гора на якій ми катались мала висоту приблизно 4000м! Я набила собі рохи синяків перші пару спусків:) але потім трохи удосконалила техніку катання на лижах (якщо це можна так назвати:)))

Вишневий цвіт

На минулих вихідних була у Вашингтоні зі своєю хост сімєю. Зараз там вишні цвітуть - дуже гарно! Не те, щоб я раніше не бачила як вишні цвітуть, але вони дуже гарно розсаджені навколо одного ставка в місті. Ці вишні були подаровані США Японією десь на початку 20ст.

Кожного року в цей період відбувається Фестиваль Цвіту Вишень. В цю суботу у Вашингтоні були якісь забави, але я не могла туди піти, бо брала участь у Міжнародній Ярмарці, організованій програмою опер. Опер з різних країн мали представити свою країну. Кожна країна мала стіл, на який треба було виставити різні культурні штучки. Було цікаво подивитись на особливості інших країн. Завантажу фотки в Пікасу...

Березень

...пройшов швидко.

Визначні події:

- сходила подивитись на будинок конгресу США і бібліотеку при конгресі. Дуже гарні будівлі. Завантажу фотки в Пікасу незабаром (постараюсь це зробити незабаром).

- зїздила у Вільямсберг - одне з перших поселень європейців в США. На даний момент - це невелике історичне містечко збережене у стилі 18ст. Там є різні музеї, крамнички, таверни і звичайні житлові будинки. Типу як наш Шевченківський гай у Львові (будинки відрізняються стилем правда трохи:)) Люди ходять у одязі 18ст. Це не те, що жителі такі фанати історії:) Вільямсберг - це власність приватного фонду і ті люди, що там живуть - працюють в тому містечку екскурсоводами і т.д.

Правда зїздили ми (я і ще двої опер) туди в дощовий день і багато не могли побачити через це.

Зараз

Сьогодні в мене вихідний, незважаючи на те, що це понеділок (День президента, памятаєте?).
В Йозефа правда не вихідний. Але це добре, бо я мала можливість відвідати один з його класів - органічна хімія. Перед парою я надіялась, що хоча б не заснути на тій парі, але врешті-решт я налаштувалась на лекційний режим і навіть зрозуміла дещо з того, що пояснувала викладачка.

Зараз я сижу в бібліотеці даного коледжу, чекаю на свій поїзд-метро до Філадельфії, звідки я на автобусі їду у Вашингтон. Було б дуже цікаво побувати на лабораторній роботі Йозефа, там все дуже серйозно і в деякій мірі небезпечно. Але мене б мабуть туди не пустили і вона триває 5 годин, а мені вже треба їхати.

День народження Йозефа

було в суботу. Цього разу я не сама приїхала до Йозефа з Вашингтона. Зі мною також приїхала Еллі! Д/н відсвяткували весело і незвично. Ми поїхали в національний історичний парк Велі Фордж. Це історичне місце, де Джордж Вашингтон і його солдати зимували у 1777-1778 під час американської революційної війни. Місце дуже гарне: гарні широкі, похилі поля. Там також можна побачити репродукцію хатинок(скоріше халупок, це без образ, просто справді це хатинкою назвати не можна), де зимували солдати.

Субота була дуже вітряна, дуууууже. Вітер був майже 50км/год. А в нас була мета зробити невеличкий пікнік. Ми з Еллі зранку приготували овочево-картопляну запіканку і купили невеликий торт. Так як ми не могли розміститись безпосередньо на траві (нашу їжу мабуть би здуло, та і неможливо було на тому вітрі довго стояти). Тому ми вирішили перенести наш пікнік в середину одної з тих хатинок, що там були:) Ми не вандали, хатинку залишили такою ж чистою якою вона була.

День народження Лінкольна

Третього понеділка лютого тут святкують День президента - це червоний день в календарі. Причина святкування - 12 лютого День народження Лінкольна,3 а 22 - Вашингтона, ці два президенти вважаються значними постаттями в історії США. Цікаво, що всі червоні дні в календарі тут святкують по-понеділках (окрім Дня подяки, Різдва і Паски). Мені це подобається, бо багато людей мають вихідні по суботах і неділях і це класно мати ще один вихідний.

Еллі і Кейтлін організували вечірку в честь Дня народження Авраама Лінкольна. Це було справді весело. На вечірці я зустріла ще 4ох людей, які були волонтерами в Україні, двох з яких я знала. Еллі приготувала дуже смачну вечерю і дисерт. Також дівчата організували вікторину про життя і політичну діяльність Лінкольна. Ми так в кінці і не зрозуміли чия команда виграла, бо попутали скільки хто набрав балів, одним словом перемогла дружба:)
Я взгалі нічого не знала про Лінкольна, це для мене була навчальна вікторина.

Супер кубок

-це назва фінальної гри чемпіонату по американському футболу. В чому особливість цієї події і чому я про неї тут пишу. Як виявляється дивляться цей чемпіонат 90% американців, навіть ті, що нічого у футболі не шарять. Також під час цього чемпіонату показують дуже багато реклам, які вважаються найприкольнішими рекламами. Ефірний час, правда, реклами під час супер кубку коштує в декілька разів дорожче (3млн$) ніж звичайний і це зрозуміло чому, бо коли ще можна стільки народу перед екраном зібрати. Але справді дивним для мене було те, що причиною для багатьох людей дивитись Супер Кубок є саме раклама. Люди хочуть дивитись рекламу (ну взагалі-то я також не проти подивитись рекламу, якщо вона справді прикольна).

Я спершу не дуже звертала увагу на те, що багато людей з таким захопленням говорили про Супер Кубок, але коли Йозеф почав мене переконувати, що це подія, яку просто необхідно побачити, я вирішила, що піду на Супер Кубок вечірку, на яку мене запросили Кейтлін і Еллі (це волонтери Корпусу Миру, яких я знала ще в Україні).

Вечірка була весела. Особливість цієї вечірки було те, що головне блюдо було чилі і багато гостей принесли своє фірмове чилі. Дівчата трохи просвітили мене щодо правил американського футболу. Реклам було баааагато, співвідношення час гри і час реклами, мабуть, було 50:50. І особливо було класно, що виграла та команда за яку я вболівала:)

Врешті-решт я усвідомила головну причину того, що так багато людей дивляться Супер Кубок - це хороший привід разом зібратись і весело провести час.

Сніг і вихідні

Мабуть я б обожнювала Анандейл, якби я тут жила під час свого шкільного віку. Трохи сніг приморосив землю і на тобі - школу відклали на 2 години. Трохи слизько на дорогах стало - школу закрили на день. Снігу трохи більше випало - і школу закрили на 3 дні. Мрія дитинства, правда? Ага, але не зараз, бо як школу тут закривають, для мене це більше годин роботи. А 3 дні підряд по 10 годин з малявками - це багацько. Але попри ці снігові завірюхи - все добре.

В січні зявилась в мене по-сусідству нова опер з Німеччини - Сара. Так класно, що вона так близько живе - 3 хати від мене. І діти її такого ж віку як мої (але вона ще плюс однорічного хлопчика має). То ми тепер часто до них в гості ходимо, а вони до нас в гості приходять.

На минулих вихідних ми з Сарою і Мариною(це опер з Хорватії) сходили на деякі музеї у Вашингтоні подивитись. Столиця штатцька має десь біля 20 різних музеїв і що класно - вони безкоштовні. Я ще правда всі не обійшла. Ми з дівчатами сходили в ботанічний сад і в музей індіанців.

На одних вихідних, коли я була у Філадельфії, я попала на шоу талантів, яке було організовано Йозефа групою в його ВУЗі. Це був дуже гарний вечір! Приємно бачити багатосторонньо розвинутих людей. До речі, здається існує такий стереотип щодо американців, що навчання в них дуже спеціалізоване і переважно люди розвиваються у вузько вибраній сфері діяльності. Стереотип розбито. Ну, цей концерт, був не першим доказом.

Шоу талантів в себе включало: фото-виставку, картинну-виставку, показ двох документальних фільмів (я була ними дуууже вражена!), гра на фортепіано, гітарі, скрипках, спів, один хлопець навіть вірш написав про ДНК. Шкода, що мені той вірш важко було зрозуміти, не тільки тому що я не всіх слів знала з тої галузі, але мабуть і моїми обмеженими знаннями в тої сфери.

Цей концерт навіяв мені спогади про звітний концерт музчної школи, що проходить щорічно в травні в Мостах.

Вакація. Частина 4: Різдво

.....Філадельфія

Приїхали Йозеф і Наталя туди 05.01. І звичайно, що почалася інтенсивна підготовка до Свят Вечора!:)))

Постили весь день 6ого січня. Наготували майже 12 страв. Шкода, що без куті. Мак досить тут дорогий і не продають його тут так кілограмами як у нас в Україні.

Йозеф запросив декілька друзів на вечерю. Вони нам допомогли вареників наліпити. Гарна була вечеря, приємно згадати.

Вакація. Частина 3: Бостон

Продовження подорожі завело нас в Бостон.

Джимчик - це також наш з Йозефом спільний друг, який був волонтером в Україні. Ната П., він тобі також передавав привіт. В нього ми залишилсь на трошки довше ніж у Вулику і тому мали можливість на прохання Джимчика зготувати український борщ. Досить навіть смачний вийшов!:)

Класне місто Бостон! Спокійніше ніж Нью Йорк набагато і більш історичне. Пройшлись ми вулицями Бостона, в одному з парків погуляли. Бостон славиться тим, що в ньому знаходиться дуже багато топ-університетів США, з яких найвідоміші Гарвард і МІТ (масачусетський інститут технологій). Правда цікаво, що Бостон дуже щільно межує з містом, що Кембріджом зветься. Їх розділяє тільки ріка. Коли дивишся на цю місцевину зверху, то таке враження, що це одне місто, а насправді два. І Гарвард, якщо бути точним, розміщений саме в Кембріджі. Джимчик показав нам Гарвард. Я думала, що всі корпуси цього закладу розміщені на одній території, але вони розкидані по всьому місту, тому ми побачили лише якусь частинку ВУЗу.

І так, наступна зупинка....

Вакація. Частина 2: Вулик

Після весілля Наталя і Йозеф відправились у невеличку подорож, що в себе включала візит до Куртіса у Нью Йорку, візит до Джимчика у Бостоні і святкування нашого Різдва у Філадельфії.

Куртіс - це наш спільний друг з Йозефом, який також був волонтером в Україні. Ната П., він тобі привіт передавав. Щодо оглядин Нью Йорку, то в нас з Йозефом було тільки пів дня на це. Як не сементально це звучить, але звичайно, що я хотіла на статую свободи подивитись. Врешті-решт подивилась, але здалеку. 3 години треба було б в черзі стояти, щоб на той острів статуї попасти. Так як в нас був часовий ліміт, ми замінили статую на Сентрал Парк.

Величезний цей парк. Ми навіть не намагались його всього обійти. До речі, фотки, ті, що я в пікасі виставила, і мабуть ви отримали запрошення на перегляд тих фоток (хто не отримав, а хоче отримати, дайте мені знати будь ласка), то серед тих фоток є деякі з Сентрал Парк (мабуть треба їх підписати). Після парку, час був на автобус йти. По дорозі до автобусу ми пройшлись по відомих вулицях Нью Йорку, типу Броудвей, Таймс Сквер, 5а авеню.

Щодо вражень від Нью Йорку, то вони в мене мабуть були кращі до того як я туди поїхала. Дууууже вже то місто насичене людьми і рухом. Вулик, одним словом. Хороше місто, але не для моєї провінційної натури.

Вакація. Частина 1: Весілля

І так 30 грудня Наталя прокинулась о 5 ранку, щоб встигнути на автобус до Піцбургу, що покидав Вашингтон о 7 годні ранку. Чому вона туди намилилась? На весілля друзів Йозефа, друзів з коледжу.

Більшість подій описаних нижче відбувається в готелі, де було весілля і куди поселили всіх гостей.

Почалось весілля 30 грудня з передвесільної вечірки (типу як вечірка-репетиція. і вони справді репетирували клятви один одному давати, правда там були тільки наближені). Вечірка була суперова!Організували її в музеї. Було, що поїсти і попити (сильних алкогольних напоїв не спостерігала). Потім вони ще конкурс організували "скевінджер хант" - поділили нас на групи, дали листок з купою запитань і послали по музею гуляти, відповіді на питання шукати. Було весело:) Правда наша команда зайняла друге місце.... з кінця. Виграли пакет яблук.

Продовження вечірки було в барі, де молоді всім поставили по мохіто (це якийсь мексиканський алкогольний напій).

І так 31 грудня. День почався з того, що для гостей (звичайно бажаючих), зранку була організована можливість фізично підготуватись до веселощів вечора. Хто хотів міг в баскетбол пограти, хто - в сквош. Я спершу спробувала баскетбол, але ні разу не попавши в корзину, перейшла на сквош. Сквош мені сподобався (в ніяку корзину там попадати не треба було:)). Правда наступні три дні моя права рука відчувала наслідки цієї захоплючої гри.

Після такого активного ранку, можна було робити що хотіти аж до 7.30 вечора. Так як Йозеф був першим дружбою і мав достатньо обовязків, то більшість цього вільного часу я провела з його друзями.

І ось 7.30 вечора. Відбулось вінчання. Потім застолля. Дуже гарна зала. Круглі столи, кожен з яких вміщував 10 людей. Молоді не хотіли багато тостів на своєму весіллі, тому тост говорили тільки батьки, дружба і дружка. І тости ці були сказані до того, як всі почали їсти. Потім приблизно 30 хв, люди просто їли і пили (найсльніший напій на даному весіллі було вино). А потім танці під живу музику. Потім знов поїли, і знову потанцювали. І так ще раз, поки Новий Рік не почали відраховувати з фужерами шампанського (можливо я помилилась щодо вина, якщо шампаньке має більше градусів). І ще потім до 01:00 потанцювали і на цьому весілля важалось закінченим.

Щодо музики, то музика була суперова. Дуже хороші виконавці. Щодо пісень, то мабуть - улюблені пісні молодят. Так як тут немає, здається, весільних пісень як у нас, то молоді вибирають, що їм до вподоби. Я люблю наші весільні пісні, але танцювати під музику, під яку ти справді любиш танцювати, виявляється приносить більше задоволення на весіллі.

01.01.11 Ага саме так - свято продовжується. Напевно всі вже подумали, що весілля тільки до 1 ночі, що це за весілля. Я так само спершу думала. Але якщо загальну картину подивитись, то це весілля 3 дні тривало. Продовженням весілля першого січня був сніданок, прощальний сніданок. Всі поснідали і порозїжджались.

Щодо моїх вражень, то це було грандіозне весілля! Щодо американських стандартів, то це весілля вважалось досить офіційним, формальним і вишуканим.

Надіюсь у мого читача не сформувались якісь стереотипи щодо американських весіль на основі мого субєктивного враження.

До речі, буде можливість порівняти це весілля зі ще одним. Нас з Йозефом запросили на ще одне весілля.

коротко про останні події

Вибачайте, що не писала майже місяць. Щодо останніх подій, то почну з Нового року.

З 30.12 по 09.01 в мене була відпустка.

А далі такий самий ритм як і до нового року.